неділя, 27 серпня 2023 р.

ИГРА В БОГА (Період "ДО")

Сегодня я не спасла страну. Опять не спасла. Опять не смогла. Опять никому не помогла. По независящим от меня обстоятельствам. Ничего, успокаиваю себя, будет завтра, будет позже. Ничего я ещё успею. А это уже что-то. Пища для самолюбия. Это мечта, которая вот-вот сбудется. Мечта побыть Тем, от которого зависит ВСЁ. Которому все поклоняются и ждут его благословления. Это лишь игра в Бога – вершить судьбы людей и наказывать за содеянное. Вопрос о праве играть отпадает сам по себе – есть закон, есть его преступившие, есть те, кто наказывает. Постоянная игра в прятки, где водящих больше чем прячущихся. Мания величия переходит в заключительную стадию – эгоцентризм, - и завтра я стану законом. Буду сама решать, что правильно, а что – нет, буду сама выбирать форму и тяжесть наказания. Я уйду от контроля и начну прятаться, скрываться. Просто из удовольствия. Или куплю снайперскую винтовку и сформулирую свои взгляды на жизнь. И тогда все поймут, что иначе быть не может и не будет. Мне страшно. Но больше всего меня страшит то, что мои записанные страхи кто-то воплотит в жизнь и будет счастлив. Тогда я стану пешкой в чужой игре, правила которой сама придумала. Спрятаться, переодеться пешкой и ждать, а если кто-то захочет разменять – снять камуфляж. Победить! Не задумываясь над дальнейшей судьбой соперника. Контратака, шах, мат. И опять я всесильна, опять караю и вношу поправки на будущее. Они хотели украсть у меня счастье, но нет. Я не сдамся, я буду бороться до конца. Мне страшно. И как после таких мыслей можно даровать вечную жизнь? Ею можно только наказывать, карать, обременять. И пускай попробуют не принять такой подарок. А в этот момент какой-то лопух затевает проигрышную партию против системы. Системы, частью которой являюсь я, а значит и против меня. А значит, мы снова поиграем – я в Бога, а он в ящик. Быть иначе не может, это всегда интересно…. и только тщеславие разъедает изнутри, прогрызает дыры, разрастается….

вівторок, 18 липня 2023 р.

ЗВЕРЕК ;) (Період "ДО")

Если ты узнал себя в публикации, то это не:
"ой как круто она угадала"
а
"ой как бессовестно ты, ССсссобака, передрал/сплагиатил"
Маленький, дикий зверёк. Комок нервов. Он смешно фыркает и шипит, если к нему тянуть руку. Он ёжится и как моллюск замыкается в ракушке, если что-то не так. Реакция на возникнувшие неприятности – уйти в себя. Чтоб потом, вдруг очнутся, как ни в чём не бывало, с новыми силами. Он милый, с ним хочется играть. Хочется спрятать в карман, чтоб при желании достать и играть или показать друзьям. Ему там станет скучно, он сбежит, и снова будет работать на публику, вызывая восторг. Обычно нежный, он начинает кусаться и оставлять болезненные и долго кровоточащие ранки, если с ним обращаться грубо. Он любит ласку, тихий шёпот и когда его чешут за ушком. Его сердечко бьётся в бешеном ритме, так он живёт. Постоянно меняет владельцев, но так никогда и не кому не принадлежит. Он любит грозу и стихию, тихонько сжавшись в тёплом кармашке, с первыми лучами солнца прогрызёт дырку и исчезнет. Его нельзя запереть, он свободен!!! Он умрёт от ограничения простора. Ему хватает малого, но нужно всё!!! Его невозможно приручить или прикормить. В ответ он откажется от любых лакомств, и будет смешно грызть косточку. Он счастлив своим существованием, любим окружающими и беспощаден к тем, кто ему неинтересен. Он непредсказуем. В ярости он готов на любые поступки, даже если они могут причинить ему боль. Полюбив, он будет терпеть всё, лишь бы ощущать тепло близкого человека. Он злопамятен, он не прощает обидчиков и упрямо продолжает мстить, забыв с чего началась обида. Он интересен. Если долго на него смотреть не делая резких движений и не спугнув, он привыкает. Но стоит протянуть руку и он исчезнет. Он сам не знает, что для него лучше, но и никому не разрешит сделать выбор за него. Однажды ты почувствуешь желание с ним поиграть…. Но он уже исчезнет из твоей жизни

вівторок, 7 лютого 2023 р.

ТУПІСТЬ

Так, всі геніями бути не можуть, але фантастично тупих я недолюблюю. Навіть не кумедно недоумкуватих, а реально непрохідно тупих і убогих на сіру речовину (мізки, так між іншим). Яким бракує такту не висовуватись по житті якщо в голові вітер. Мова тут іде навіть не про освіту. Середня чи вища… Та її може не бути взагалі! Йдеться про елементарне: повагу, манеру спілкування, відчуття такту… Тільки дУрні нічого не вчаться, не запитують - їм не цікаво, і так їм все - вища математика! Не знати не соромно, соромно - не хотіти дізнатись. Вчися, читай, питай у людей, у дядька Гугла і розширяй та збагачуй свої ресурси. Одна моя знайома не знає, що таке “аніме”. Ок, хай не знає, їй воно не впало по житті, ні разу. Вона профі у іншому - бюті сфера - наведення косметологічної краси для нігтів. Їй те “аніме” не треба ні даремно, ні за грубі гроші. Зате вона знає все про пилочки, кусачки, ножнички для нігтів, лаки: якої фірми-виробника краще лягають і швидше сохнуть і ще кучу всього. А я цього не знаю. Мені все однакове: ножнички які ріжуть, лаки по кольорах. Постійно дзвоню і раджуся, бо я в тому, як свиня в апельсинах: ні вухом, ні рилом. І так по всіх спеціалістах. Рідко відмовляють, не вміють того ІНАКШІ ЛЮДИ. Пам'ятаю їхала за кордон, так знайома з сфери туристичних послуг допомогла майже з усім. Сказала: їдь, дивись, бери приклад і повертайся.
Так і вийшло - навчилась поважати чужу непомітну працю, тепер різне сміття (навіть обгортку з цукерки) можу носити в кишені довго і нудно… Іноді знаходжу "сюрпризи-фантики" у змінному одязі ч/з рік, два… Дякую, що такі люди є, стукай і тобі відкриють. Діють закони Всесвіту і під лежачий камінь - вода сама не потече. Дуууже багато чого не знаю, тому і вчусь постійно - це ж у моїх інтересах. Соромно, коли хтось знає більше. Ще барвистішим є спектр неприємних почуттів, коли ловиш себе на незнанні чогось. Отже - вчуся. Не хочеться поповнити ряди нереально тупих кадрів, які не здогадуються навіть вчасно замовкнути, коли доводиш їм їхню ж неправоту. Не знаєш точно, то мовчи, раптом хтось знає більше тебе. Зіштовхнулася нещодавно з цікавим персонажем. З тих, хто втомився. Втомився від тупості оточення. Таке життя! Не очікуй на вишні врожаю слив. Так не буває! Не очікуй серед брудного, пожовклого листя знайти квітку папороті. Це - міф. Варто згадати одну з найдревніших професій. От де чесність і прозорість. Заплатив - отримав, всі задоволені і щасливі, кожен отримав бажане. Це не тупо, це - прогнозовано. Знаєш, де шукати, знаєш, що шукаєш - знаходиш.
“Помовчимо - ні про що”. Іноді слова ТАААК втомлюють. Була у мене робота, пов'язана з людьми (вирішення проблем зв'язку по телефону) - це щось. У не робочий час я ладна була втекти на безлюдний острів, судорожно шукаючи тишу. Будь-які розмови, навіть на сторонні теми - виносили мозок. Якщо дискутують розумні люди - це принаймні цікаво і корисно послухати, у протилежному випадку краще абстрагуватись чи залишити зону проведення дебатів. Нічого розумного там не почерпнеш. Хоча… Чому б не закріпити свої знання. Пояснюючи щось комусь, паралельно повторюєш. Навіть добре відоме тобі відкривається у іншому ракурсі.