ТУПІСТЬ

Так, всі геніями бути не можуть, але фантастично тупих я недолюблюю. Навіть не кумедно недоумкуватих, а реально непрохідно тупих і убогих на сіру речовину (мізки, так між іншим). Яким бракує такту не висовуватись по житті якщо в голові вітер. Мова тут іде навіть не про освіту. Середня чи вища… Та її може не бути взагалі! Йдеться про елементарне: повагу, манеру спілкування, відчуття такту… Тільки дУрні нічого не вчаться, не запитують - їм не цікаво, і так їм все - вища математика! Не знати не соромно, соромно - не хотіти дізнатись. Вчися, читай, питай у людей, у дядька Гугла і розширяй та збагачуй свої ресурси. Одна моя знайома не знає, що таке “аніме”. Ок, хай не знає, їй воно не впало по житті, ні разу. Вона профі у іншому - бюті сфера - наведення косметологічної краси для нігтів. Їй те “аніме” не треба ні даремно, ні за грубі гроші. Зате вона знає все про пилочки, кусачки, ножнички для нігтів, лаки: якої фірми-виробника краще лягають і швидше сохнуть і ще кучу всього. А я цього не знаю. Мені все однакове: ножнички які ріжуть, лаки по кольорах. Постійно дзвоню і раджуся, бо я в тому, як свиня в апельсинах: ні вухом, ні рилом. І так по всіх спеціалістах. Рідко відмовляють, не вміють того ІНАКШІ ЛЮДИ. Пам'ятаю їхала за кордон, так знайома з сфери туристичних послуг допомогла майже з усім. Сказала: їдь, дивись, бери приклад і повертайся.

Так і вийшло - навчилась поважати чужу непомітну працю, тепер різне сміття (навіть обгортку з цукерки) можу носити в кишені довго і нудно… Іноді знаходжу "сюрпризи-фантики" у змінному одязі ч/з рік, два… Дякую, що такі люди є, стукай і тобі відкриють. Діють закони Всесвіту і під лежачий камінь - вода сама не потече. Дуууже багато чого не знаю, тому і вчусь постійно - це ж у моїх інтересах. Соромно, коли хтось знає більше. Ще барвистішим є спектр неприємних почуттів, коли ловиш себе на незнанні чогось. Отже - вчуся. Не хочеться поповнити ряди нереально тупих кадрів, які не здогадуються навіть вчасно замовкнути, коли доводиш їм їхню ж неправоту. Не знаєш точно, то мовчи, раптом хтось знає більше тебе. Зіштовхнулася нещодавно з цікавим персонажем. З тих, хто втомився. Втомився від тупості оточення. Таке життя! Не очікуй на вишні врожаю слив. Так не буває! Не очікуй серед брудного, пожовклого листя знайти квітку папороті. Це - міф. Варто згадати одну з найдревніших професій. От де чесність і прозорість. Заплатив - отримав, всі задоволені і щасливі, кожен отримав бажане. Це не тупо, це - прогнозовано. Знаєш, де шукати, знаєш, що шукаєш - знаходиш.

“Помовчимо - ні про що”. Іноді слова ТАААК втомлюють. Була у мене робота, пов'язана з людьми (вирішення проблем зв'язку по телефону) - це щось. У не робочий час я ладна була втекти на безлюдний острів, судорожно шукаючи тишу. Будь-які розмови, навіть на сторонні теми - виносили мозок. Якщо дискутують розумні люди - це принаймні цікаво і корисно послухати, у протилежному випадку краще абстрагуватись чи залишити зону проведення дебатів. Нічого розумного там не почерпнеш. Хоча… Чому б не закріпити свої знання. Пояснюючи щось комусь, паралельно повторюєш. Навіть добре відоме тобі відкривається у іншому ракурсі.