Пакую манатки і перебираюсь в тайгу.
Жарт, звісно, але який влучний PR хід. Інтрига діє на підсвідомому рівні.
Все прозаїчніше і простіше, але реклама робить свою справу. Відомо, що чорний PR теж PR.
Чим більше візьмеш (все не влізе. Цей же принцип з грошима. Чим більше їх маєш, тим більше потрібно), тим більше забудеш. Тож бери тільки те, без чого не обійтись. Найкраще збиратись в голові, звісно якщо пам'ять не підводить (тоді письмово/тезисно).
Як підказав досвід, зазвичай потрібно три речі. Є ж поняття: “предмети першої необхідності”:
1. Документи. Іноді потрібен не лише банальний паспорт чи посвідчення особи. Поїздила по лікарнях (від реанімаційного до ЛОР відділення), реабілітаційних клініках, санаторіях, помаранчевих революціях, а іноді просто по гостях (що звісно, приємніше і цікавіше. Тому трапляється частіше);
2. Гроші. Тут теж складно. Особисто я віддаю перевагу безготівці (не влуплять і не загубиш, що ЗОВСІМ не факт). Ідеально розраховуватись телефоном (Pay Pass). Але раптом немає терміналу? Або (що НАБАГАТО гірше) нема грошей. Тоді історія печальна, бо доводиться розраховувати на державу. Я ж не працюю/заробляю/малюю. Батьки/рідні/знайомі - не варіант. Погодьтеся, НЕ ВОНИ ВИННІ! Не вони сиділи п'янющі, в дим, за кермом (без прав водія. Їх забрали за їзду у нетверезому стані, раніше)! Не вони сіли в той тарантас/катафалк. (Кляну від душі свій необдуманий вчинок і водія за компанію);
3. Ключі. При любих, там де тебе занесе буде замок. Та і з дому без них не вийдеш (потім же не повернешся). Тому раджу взяти якийсь брелок.
Аптечка завжди в дорозі стане в нагоді, а от її фарш може бути різний. Від пігулки проти болю до крему для засмаги. Тепер до речей, які необхідно мати з собою додається маска і COVID-сертифікат про наявність вакцинації або негативний ПРЛ тест. Вже не лише для виїзду за кордон з цього Гондурасу, а й у ньому теж. Що не може не тішити в умовах пандемії.
Одяг/взуття (тут варто звернути увагу на пору року і прогноз погоди), техніка/гаджети (та зарядні пристрої до них), постіль/рушники (залежно куди їдеш і на скільки), їжа/посуд (а раптом занесе на безлюдний острів, залишишся наодинці чи всі все забудуть)... Перелік може бути дуууже довгим. Залежно куди і чого їдеш. Як показала практика скільки не візьмеш, щось залишиш і будеш рвати на голові волосся (шампунь/фен для волосся/гребінець… Збираю речі, так між іншим), що планувала взяти або й тримала в руках. Буває прийдеш в магазин за чимось потрібним. Купиш все, а що треба - забудеш.
Не парься) Ще нікого паніка не врятувала. Іноді достатньо лише врівноважений і позитивний настрій. Безлюдні острови в мої плани не входять. Взагалі якісь острови мені не світять і не блимають на інвалідну пенсію. Отже соціалізуюсь. Найцінніше це - люди! Допоможуть, підкажуть, порадять… Так задуманий всесвіт. Так утворюються зв'язки/ланцюгова реакція. Якщо здається, що “завтра” нема, вийди з “зони комфорту” і озирнись. Порятунок - він всюди. “Життя можна пройти лише двома шляхами. Так ніби дива нема. І так ніби ВСЕ - ДИВО” (Фільм “Секрет”... Раджу).
Мені казали, що у мене своя релігія і ліва різьба в голові. Давно помітила, що я така не одна. (Депутатський копус набереться). Люди - командні гравці, а кучкуються вони по інтересах. Отже в результаті поїздки я отримаю нові зв'язки/контакти.
Дякую, що допомогли зібрати речі. Я, звісно, впоралась би і сама але… Гуртом і батька легше бити. Речі зібрала. Поїду...ТРЕБА! А заодно і обдумаю план майбутніх дій "Депутатський корпус миру". Маленький анонс…
АГА. ЩАСссссссссссссссс…
Як відомо “предупрежден - вооружен”. Лише хочу зазначити, що буде дуууже цікаво)
Поради бойового побратима рулять.
Люблю читати. Ото і прочитаю книжку “Зелені вовки”. І цікаво та корисно, а головне ВЧАСНО)
Немає коментарів:
Дописати коментар