ДНО (Монолог, Період "Після")

У кожного своє дно. Всі ми там були чи будем. Це певна межа, після якої відбувається переоцінка цінностей і зміни неминучі. Коли людина не витримує свого звичного ритму життя, не погоджується терпіти навязану їй думку і відбувається такий собі добровільний вихід в нікуди із зони комфорту. Для когось - це піти з дому не намалювавши маску обличчя (ще не впізнають), іншому - просто піти з дому і відстоювати своє, а є ще алкоголіки, наркомани, повії, безхатченки… Дно у всіх різне, воно як і щастя - особистий вибір. Все відносно... Комусь щастя - це коли мир, іншим достатньо відсутності людських втрат у бою. Три волосини на голові - це якби мало, а в супі? Таке життя - все пізнається у порівнянні відносно чогось. Загалом порівняння веде до конкуренції, і це здорово - якщо вона здорова. Змагання були, є і будуть. Це стимулює, заохочує рости. Так вдосконалюються, набувають навички та вміння, здобувають досвід. Дивно влаштована людина. Живе собі, щось планує, робить та хай би так і було АЛЕ ж у чужій тарілці кусок більший, хата вища, жінка краща … Такий шлях доводить лише на дно. Те що для одного край, іншому - сірі будні і звичний устрій життя. Життя - це постійні зміни, нічого тривалого немає. Все змінюється довкола нас, з нами, у нас в голові. Постійного нічого немає, застій вважається аномалією. Сталь гартується при високих температурах, імунітет здобувається в перемозі над збудником, щоб виробити звичку потрібно повторюватись певний термін (21 день) … Я до того, що будь-які зміни - це добре, хоч умови найчастіше не з кращих. ТАКЕ ЖИТТЯ). Щоб піднятись - треба впасти, щоб зробити крок вперед - треба відступити назад, щоб перемогти - треба боротись. Не важливо як низько і скільки разів ти падаєш, якщо підводишся і долаєш труднощі. Яка різниця ЯК сприймуть твій відступ, якщо зрештою ти будеш попереду. Будь-яка перемога здобувається у протистоянні, у боротьбі. Вона неминуча, вона - результат опору і супротиву. Ми хочемо жити у кращих умовах, залишити нащадкам здорову спадщину, знати, що нас згадають із вдячністю, а бумеранг не помститься. Розумію занепокоєння і паніку. Зміни будуть. Цього не минути.