ГОСТІ (Період "Після",Монолог)

Моє відношення на їх рахунок неоднозначне. Приймати гостей я в принципі люблю АЛЕ не вмію. Раніше пускала додому лише запрошених, решту могла і послати дааалеко-предалеко. Або прийняти ТАК, що й досі не ходять. Не прошені, то не гості, а геморой! Ото прийде, натопче, поп'є, поїсть...а у мене свої плани. Не розумію, ЯК можна впасти на голову без елементарного попередження.

P.S. Хоча сама падала не раз!

Не вмієш? - Навчи когось. Тому я і пишу… вчуся!  Вірогідно по цій же причині, як грибів після дощу розвелося стільки майстрів-самоучок, коучів, блогерів. Направду, це ж прекрасно!!! Люди вчаться) Спочатку корявенько, методом наукового тиць АЛЕ не святі горшки ліплять. Як писав Т. Шевченко: І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.  Зразу робиться тільки БІДА (мені це доообре відомо)!

Дуууже сподіваюсь, що 1000 від преЗЕдента можна буде витратити на книжки. М. Лабковський - перший). Сподіваюсь їх куплю не лише я. Люди - читайте, вчіться, включайте сіру речовину! В процесі навертаєш хмару матеріалу/теорії. Потім вдосконалюєш у житті і БІНГО. 

Найкращими вчителями є практики. У них на стільки відшліфовані знання, що навіть спостереження за їхньою роботою - це вже свого роду навчання. Переконана, найдревнішою професією була педагогіка, хай звиняють раби платного кохання. Є ж поняття “мавпування”? Це означає - брати приклад, вчитись (на чужих помилках теж). А ми пішли від кого? Присутність вищих сил не відкидаю взагалі. Недавно САМА навчилась приймати гостей, (книги/фільми/тренінги). Подивіться фільм про Тадж-Махал - "Готель Мумбаї". Цитата: "Гості - це Боги"!

У них теж є свої плани, зазвичай немає часу і зооовсім не факт, що вони раді Вас бачити, особливо без настрою. Не варто потім задаватись питаннями: куди всі ділись? Чому ніхто не іде, не їде і не дзвонить? У всіх своє життя: заплутане, непередбачуване, коротке (воно минає галопом). Навколо стільки всього, часу ні у кого на твою некороновану персону немає. Життя - одне/складне. Час це - розкіш!

Ще більше я люблю їздити чи ходити в гості. Зміна декорацій, дорога, щось нове, небачене давно або й ніколи. Тепер я заздалегідь повідомляю про свою імовірну появу, щоб не нарватись на ТЕПЛИЙ прийом. Так як це - навчання, то по ходу, запам'ятовую, занотовую, роблю висновки. Якщо всюди аншлаг і ніхто не чекає альтернативою є церква. Там завжди раді бачити.

Пертись в гості без настрою або з пустими руками не варіант! Озирнись довкола, є море потрібних речей, які можна подарувати. Головне не нав'язувати гору х/з чого, що собі не треба. З подарунками теж не все гладко. Є своєрідна манера, ритуал дарування/прийому. Дарують від душі! Не знецінюйте подарунок, як непотрібну річ, вона ідеальна, ТОМУ ви саме її даруєте. Не варто перераховувати всі її недоліки, зазначаючи, що ВАМ вона не підійшла. Покажіть, що спите і бачите саме такий презент. Не можна показувати, що викинете цю річ, якщо вона І ТУТ ТЕЖ не потрібна. Приймають з дорогою душею! Так, ніби САМЕ про такий подарунок ви особисто мріяли все своє життя, ніби не уявляєте подальшого свого існування без цього презенту. Хай, саме зараз у ній немає потреби, згодом як знайдете. АЛЕ…. 

Є люди до яких краще прийти з пустими руками...хіба попередивши)

Така гра! Треба знати правила і бути відмінним гравцем, щоб тебе радо приймали в команді.